ua en

«НАМ ВІРЯТЬ, ЯК ДОСТОЙНИМ, НАДІЙНИМ ПАРТНЕРАМ.»Так сказав про Чернігівський державний технологічний університет його ректор Сергій Шкарлет. Здається, недавно колектив обрав його своїм керманичем, аж уже у наймолодшого ректора України позаду майже два роки плідної роботи і неабиякого поступу вперед цілого університету. Про ЧДТУ дізналися далеко за межами України — студенти й викладачі, як кажуть, і на світ подивилися, і себе показали. А впровадження багатьох програм стало справжніми новаціями на теренах області.

Задля налагодження майбутнього партнерства наприкінці березня Сергій Шкарлет побував на Форумі ректорів вищих навчальних закладів України і Китаю — в рамках роботи спеціальної освітянської комісії між Урядом України та Урядом Китайської Народної Республіки на базі Цюнчжоуського університету (м. Санья, КНР).

Форум урочисто відкрили перший заступник міністра освіти і науки, молоді та спорту України Євген Суліма та заступник міністра освіти Китайської Народної Республіки Хао Пін.

— Сергію Миколайовичу, ваші враження про роботу нашої делегації на форумі.

— У роботі форуму взяли участь керівники 19 вищих навчальних закладів України та 13 вищих навчальних закладів Китайської Народної Республіки. Учасники форуму розглянули нагальні питання співпраці університетів у сфері освіти з природничих та гуманітарних наук, гірництва, водної справи, медицини, машинобудування, транспорту, авіа- та суднобудування, матеріалознавства, а також міжнародного академічного обміну студентів, аспірантів та викладачів вищих навчальних закладів; гармонізації бакалаврських та магістерських програм; запровадження англомовних магістерських програм у вищих навчальних закладах обох держав; виконання аспірантських дисертаційних робіт під подвійним керівництвом професорів з китайських та українських вищих навчальних закладів; проходження стажування українських викладачів та науковців у провідних університетах Китаю, а китайських — у вищих навчальних закладах України.

Важливо, що досягнуто домовленостей про запровадження спільних наукових грантів з метою проведення спільних досліджень науковцями китайських та українських університетів, проведення Днів освіти України в Китаї та Днів освіти Китаю в Україні, створення Асоціації ректорів вищих навчальних закладів України та Китаю.

Під час зустрічі з президентом Пекінського політехнічного інституту Гуо Даченом та керівниками інституту машинобудування, інституту матеріалознавства та відділу міжнародних обмінів і співробітництва Пекінського політехнічного інституту члени української делегації ознайомились із досягненнями та сучасними розробками, що ведуться в цьому вузі, зокрема, зі створення екологічних джерел енергії, механотроніки, робототехніки, електроніки, освоєння космосу, нано- та пінотехнологій, комп’ютерного моделювання. Ми поінформували китайських колег про наукові дослідження в українських вищих навчальних закладах, ознайомились із тематикою виконуваних досліджень та умовами роботи китайських студентів, аспірантів і науковців інституту.

Під час зустрічі з президентом Пекінського політехнічного інституту Гуо Даченом було досягнуто домовленостей про щорічне безкоштовне навчання 20 студентів з провідних університетів України за англомовними магістерськими програмами з машинобудування, електротехніки, автоматизації та міжнародної торгівлі в Пекінському політехнічному інституті, а також про створення українсько-китайського факультету Одеського національного політехнічного університету та Пекінського політехнічного інституту.

— Не так давно ви їздили і до Великобританії...

— Цьогорічне моє відрядження до Великобританії пов’язане з потужною програмою підтримки нашої студентської молоді. Коли торік ми разом з міністром освіти і науки брали участь у Всесвітньому освітянському форумі, було підписано декілька угод з іноземними державами щодо стажування, навчання, підвищення кваліфікації саме наших студентів та молодих викладачів на теренах освіти, науки, молодіжного руху. На що це було спрямовано? Відколи 2005 року Україну прийняли до європейського освітнього простору, ми не маємо права крокувати вперед, обминаючи світові глобалізації та наукові процеси. За підсумками минулорічної поїздки Уряд України виділив 42 мільйони гривень на програму стажування молодих науковців та навчання магістрів за кордоном. І у вересні минулого року вісім наших студентів поїхали на річне навчання, а троє молодих кандидатів наук — на тримісячне стажування до Глінвордського університету, що в Уельсі. Маю сказати, що студенти дуже успішно почали навчання, а відтак визнані кращими на потоці! Нині вони студіюють науки і працюють. Інженери-механіки — в корпорації «Airbus», а комп’ютерники поїдуть до Іспанії на РhD — здобувати ступінь доктора філософії їхнього стандарту. У жовтні буде вручення дипломів. Є офіційне запрошення на церемонію, поїдемо, побачимо. Англійський диплом магістра — це перепустка в увесь світ. Головне, про що я студентам кажу — не забувайте України, свого вузу. Налагоджуйте зв’язки. Бо цей старт вам дала держава.

Ось такі успішні кроки дали підставу Урядові України на 2013 рік знову профінансувати таку ж саму програму. Під час свого візиту до Великобританії ми підписали там додаткові стажування і навчання. Я відвідав ще 17 університетів, де також розмовляли про співпрацю.

— Що у такому освітянському міжнародному співробітництві найголовніше?

— У нас, тобто наш університет, повірили, як у нормального, спроможного партнера. Добре, що наші діти побачать світ і знайдуть себе в ньому. Бо ця глобалізаційна програма розрахована саме на молодь. А тематика наших трьох науковців — сонячна енергетика, енергозберігаючі технології — спочатку навіть викликала недовіру в англійських колег, у те, що наші чернігівці впораються з запланованим, зроблять сонячну батарею, акумулятор енергії. Але коли роботу було виконано, та ще й блискуче презентовано, їм одразу запропонували почитати лекції у Великобританії. Наступного року взагалі — зробити презентації певних курсів. Бо там студенти набираються під викладача і його тему. Вдома стажери теж провели чудову презентацію. І не просто теоретично, від неї є економічний ефект. Тепер готуємо нову партію чернігівського десанту на навчання і стажування.

— Енергозберігаючі технології дуже актуальні сьогодні. Особливо природні — енергія сонця, вітру. У вас навіть студенти виконують свої розробки у цій галузі. І ваш вуз нині має намір тісно співпрацювати з виробництвом, соціальним сектором. Це краще, ніж торф’яні брикети чи солома, безперечно. То чи є хоч якийсь реально впроваджений проект чи, можливо, це станеться незабаром?

— Теоретичних розробок багато. Але є одне «але». Запровадження таких високотехнологічних проектів потребує сьогодні первинного великого матеріального вкладення. У англійців, скажімо, є пільги для тих підприємств, що співпрацюють з університетами. Якщо вуз вкладає більше 100 тисяч фунтів стерлінгів у реалізацію наукової програми університету, 50 тисяч йому повертається як податкові преференції. Саме використовуючи ці напрацювання, в новому законі «Про освіту» було внесено зміни у доповнення до Бюджетного та Податкового кодексів. Не знаю, яким той закон вийде з Верховної Ради, але я був одним із тих ректорів, хто двічі зустрічався з Миколою Азаровим стосовно реалізації та впровадження поданого законопроекту. Саме там говорилося про співпрацю вузу і бізнесу, як це є у світі. Скажімо, в Оксфорді інвестори побудували новий хімічний університетський корпус за 64 мільйони фунтів стерлінгів, який відбив за рік половину вартості. І так має бути й у нас. Бо сьогодні в держави немає достатніх коштів для вливань в університети. Чого був на прийомі в Прем’єра саме я? Бо, по-перше, ректор саме технологічного вузу, а по-друге — депутат обласної ради.

— У Києві є під’їзди, де стоять подібні батареї, а від них працює освітлення...

— Знаєте, ми для Деснянської районної ради розрахували й передали рік тому такий самий проект для автономного освітлення під’їздів. До речі, абсолютно безкоштовно. Адже це потрібно для нашого міста. Так само для обласної ради, для проведення сесій, конференцій ми розробили проект «Рада» — для електронного голосування. Є замовлення від міської ради й ТЕЦ зробити певні інженерні розрахунки щодо програми переходу на вугілля і т. п. Цей проект теж готовий. Таким чином ми реально показуємо, на що ми спроможні. І працюємо для громади міста, області безкоштовно. Думаю, настане час, коли ми себе достатньо зарекомендуємо. Тоді університет з чистою совістю зароблятиме кошти, довівши, що ми — науковий центр, здатний робити великі замовлення.

— Китай, Великобританія — це не єдині закордонні зв’язки універститу.

— У нас побував Посол Сирії. Приїде Посол Чорногорії. Ці країни цікавлять саме інженерні спеціальності, обмін студентами, адже у нас гарна технічна наукова школа. Поки що домовляємося про це. Ми завжди раді можливостям для співпраці. За статистикою, 82% чернігівських дітей навіть не виїздили за межі області... Ми транскордонний регіон, тому намагаємося і з Гомелем контактувати, так само й з Естонією, Польщею, до якої торік їздило дві групи викладачів і студентів, котрі побували у п’яти провідних польських вузах.

За Еразмус Мундус — програмою, що підтримує саме інженерну науку — ще троє студентів ми відправили до Талліннського університету. У травні я теж поїду туди з візитом. Бо у країнах Балтії є можливість передові технології впроваджувати в життя.

— Можна сказати, що у світі почався інженерний «бум»?

— У цьому контексті наша вузівська інженерна школа не поступається своїми знаннями. Цьогоріч, скажімо, ми проводимо Всеукраїнський конкурс наукових робіт з інженерної механіки і Всеукраїнську олімпіаду, теж із інженерного напрямку. Школа дуже достойна. А вартість навчання набагато менша, ніж у столиці.

— Технологічний університет не буде знову приєднувати до себе вузи?

— Як на мене, то вже, може, й досить. Це дуже складний процес. І не тільки з упорядкуванням документів. Буває просто різна школа та й філософія навчання. А ще ж — люди, їхні долі. Тому моя позиція така: поки що треба привести до гарного стану те, що маємо. А загалом, проблем сьогодні немає жодних. Юридичний вуз, який до нас влився, отримав свої переваги. Побільшало дипломів доцентів, бо у них своєї вченої ради не було. Також вони братимуть участь у міжнародному стажуванні, поїдуть незабаром до Страсбурзького університету. І таких плюсів ще багато. До речі, у нас є і коледж — економіки й технологій. Тобто готуємо для себе абітурієнтів.

— З якими потужними корпораціями світової індустрії співпрацюєте і що у планах?

— Щоби бути гідними світової індустрії, треба дещо змінити нашу господарську самостійність. Це теж є у новому законі про освіту, бо університет має отримати більшу господарську автономію. І фінансову в тому числі. Співпраця стандартна — і Microsoft, і Samsung, і Dell, і Іntel та інші. Загалом, найцікавіші напрямки — енергозберігаючі технології та розробка програмного забезпечення. А от президент англійської корпорації Delсаm відвідав нас у лютому. Це провідний розробник-проектант — від автомобілів до зубних коронок, програмних забезпечень. І ми на базі нашого університету відкрили центр Delсаm на Півночі України. Відтак студенти візьмуть участь у міжнародному конкурсі розробки перспективних технічних рішень і т. д. Нині впроваджуємо великий шведський проект з екологізації. Що дуже цікавить Чернігівщину. Мене як депутата теж, адже ми досить близько від Чорнобиля… Партнер у нас — Королівський технологічний інститут Стокгольма. Ми вибороли грант. Отож шведи нам сьогодні поставлять високотехнологічну вимірювальну лабораторію, як кажуть, «під ключ». Буде в університеті і магістерська спеціальність «промислова екологія». За проектом ми зобов’язані відкрити через два роки профільну магістерську кафедру для підготовки таких фахівців, впровадження подальших екологічних процесів, у тому числі й зі спеціалістами Європейського Союзу.

— Нині в Чернігові обговорюється цікавий транспортний проект.

— Ми також запрошені до проекту «Оптимізація транспортної мережі міста». Я вдячний меру Чернігова за те, що він не забув про університет. Оце, до речі, ті паростки нашої спроможності. 2003 року нам кияни розробляли схеми маршрутів. А тепер це робитимемо ми. Адже у нас є фахівці з економіки транспорту, автотранспорту і шляхобудування та IT-технологій. Що стосується мережі маршрутів, то за майже 10 років у місті багато чого змінилося. У нас є розрахунки моделей завантаження потоків, бо додалися не тільки соціально значимі об’єкти, а й стали іншими навіть транспортні характеристики засобів перевезення. А головне — треба зробити так, аби мешканцям міста було зручно. Може, взяти приклад з Європи, щоб на спеціальному табло висвічувалося за допомогою GPS, скільки хвилин залишилося до прибуття на зупинку того чи іншого тролейбуса або автобуса. І це не фантастика. Хоча я розумію наші реалії. Але ж ми маємо рухатися вперед. І думати про те, що потрібно громаді.

— Усі соціальні проекти так вами сприймаються і так підтримуються вузом, мабуть, ще й тому, що ви депутат. І знаєте про проблеми громади, де «гарячі» точки, де «тонко і може порватися», що насамперед треба підтримати.

— Саме так. Скажімо, ми запровадили проект «Університет у житті міста». Не саме технологічний, а взагалі університет — як осередок культури, просвіти, науки, що гуртує навколо себе молодь. Це і спортивні гуртки, і гуртки соціальної реабілітації, підготовчі курси. Влаштовуємо навіть бали — аби діти занурилися у цю красу, відпочили гармонійно, що теж дуже важливо.

Особисто я зустрівся з усіма педагогічними та учнівськими колективами міста. Запрошували до нас директорів. За кожною школою закріплено куратора. Залучаємо до себе школярів і в рамках Малої академії наук, вони ходять до наших лабораторій. Добре, що до наших пропозицій дослухається обласна влада. Тому ми облаштовували і пришкільні майданчики, і спортивні. Побували в Чернігівській школі № 19, дізналися про її потреби. Відповідно я підготував депутатський запит. Якщо громада довірилася тобі, треба про неї піклуватися.

Скажімо, ми маємо громадський соціальний проект — «Юридична клініка». 600 осіб з малозабезпечених верств населення Чернігова тут уже побувало. До речі, консультують наші волонтери людей безкоштовно. І дуже кваліфіковано. Беруться й за пенсійні справи, й за житлові. Кафедра трудового права та права соціального забезпечення як випускова кафедра університету здійснює безпосереднє кураторство «Юридичної клініки». Викладачі постійно допомагають студентам, котрі тут працюють, з вирішення питань у сфері трудового права та права соціального забезпечення. Адже найбільша кількість звернень до клініки — саме з тих питань, що стосуються працевлаштування, незаконного звільнення, несвоєчасної виплати заробітної плати, порядку призначення і виплати пенсій.

Студентська юридична клініка діє і як виїзна. Тобто студенти — майбутні юристи разом зі своїми викладачами-правознавцями та юристами-практиками періодично надають необхідні правові консультації в окремих мікрорайонах міста. Також активно співпрацюють із благодійними громадськими організаціями, проводять спільні заходи. «Юридична клініка» бере участь у багатьох міжнародних проектах.

У нас ще є служба соціальної реабілітації молоді. Волонтерський центр «Довіра», який охоплює близько 30 студентів факультету соціальної роботи на чолі з викладачами. Чим центр займається? Проведенням тренінгів, бесід, розвиваючих занять із мешканцями Чернігівського обласного соціального центру матері та дитини «Батьки й дитина разом»; відвідувачами позашкільного навчального закладу «Центр роботи з дітьми та молоддю за місцем проживання» Чернігівської міської ради; проведенням занять з інформатики для людей похилого віку у громадській організації «Турбота про літніх людей»; влаштуванням концертів та розважальних програм в обласному геріатричному пансіонаті та територіальному центрі соціального обслуговування...

— Не збираєтеся у народні депутати чи на роботу в столицю?

— Про депутатство взагалі не думав. А в Київ на роботу запрошували. Та на посаду ректора нашого вузу я йшов свідомо, це були вибори, мене не призначали. Люди мене обрали, виявили довіру. І я не збираюся стрибати з місця на місце. Тут робота тільки починається. І робота цікава й суспільно корисна. Тому треба працювати для розвитку цієї громади.

— У вашій програмі було чимало пунктів. За майже два роки чи всі вони виконані?

— Практично, так. Всі кроки, які декларувалися, пройдено. Єдине — університет поки що не став національним. Думаю, це у нас попереду. Також нині не один, а 12 проектів у дії. Відкрили чотири спеціалізовані наукові ради. Але немає ще ради з державного управління. Бо немає фахівців. А треба. Бо ми транскордонний регіон. Потрібно готувати більше докторів наук. Торік у нас захистився 21 кандидат і лише 2 доктори. Тобто є куди йти. Адже народжуються нові обрії.

Людмила ПАРХОМЕНКО
ОГОЛОШЕННЯ